МОСТОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до міст 1. Гірлянди
мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на
чорній поверхні ріки (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 99).
▲ Мостовий перевантажувач — підіймальний
механізм, яким перевантажують численні вантажі;
складається з горизонтальної мостової ферми, що спирається
на дві підпори, котрі переміщуються по рейках, і
вантажного візка або рухомого поворотного крана, що
пересувається вздовж ферми.
2. у знач. ім. мостова, вої, жін., розм. Те саме, що брук. Гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Панас Мирний, III, 1954, 256); Зліва, справа — тротуари, Поміж ними — мостова (Ігор Муратов, Наша вулиця, 1949, 3).
3. у знач. ім. мостовий, вого, чол., заст. Той, хто збирає податок за проїзд через міст. На мосту їх затримували.. Та комонники не слухали мостових (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 151).
4. у знач. ім. мостове, вого, сер., заст. Податок за проїзд через міст.