в означеннях
Тлумачення, значення слова «мотлох»:

МО́ТЛОХ, у, чол., збірн.

1. Старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо. Поль хапає за руку Віктора і біжить стрімголов східцями вгору. П'ятий поверх, темний коридор з усяким мотлохом (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 141); Татари тягли з хати скрині з святковим одягом Повчанських і Настиним посагом. Розкинулися по траві шуби й скатертини, рушники й керсетки.. й усякий дідівський мотлох (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142);
//  Непотрібні або непридатні для використання речі. Подвір'я було закидане старими побитими балцанками, ганчір'ям та іншим мотлохом (Іван Микитенко, II, 1957, 179); Перестрибуючи вагонетки, ноші, будівельний мотлох, підбіг [Лодиженко] до моторної дрезини (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 282);
//  розм. Шматки чогось потрощеного, порубаного. Тяжко б'ються [Змій і Трьомсин] булавами, Далі того — келепами, Все на мотлох потрощили (Іван Манжура, Тв., 1955, 177); Ворожі трупи, покручені, пошматовані на мотлох, лежали по всьому узгір'ю (Олесь Гончар, III, 1959, 419).

2. перен., зневажл. Погані, негідні люди; набрід, наволоч. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом? (Словник Грінченка).

3. перен., розм. Те, що не має цінності, нікому не потрібне. Здебільшого йому траплялися недотепні, а часом і гидкі книжки. Зінько не находив серед цього мотлоху того, чого шукала його розумна.. голова (Борис Грінченко, II, 1963, 329); Організуючи новий український театр, М. К. Садовський ставив вельми серйозні завдання. Насамперед боротися з засміченням репертуару мотлохом різних доморощених драматургів (Минуле українського театру, 1953, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 811.

Коментарі (0)