МОВЧА́ЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що мовчун. Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу, То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 306).
МОВЧА́ЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що мовчун. Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу, То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 306).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 771.