в означеннях
Тлумачення, значення слова «мовчання»:

МОВЧА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням мовчати. Минуло кілька хвилин в мовчанні (Леся Українка, III, 1952, 696); Мовчання тривало довго (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 34); Маю надію скоро побачитись з Вами і тоді вже спокутую всі гріхи свої перед Вами за довге мовчання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 315); П'ятсот добровольців з морської піхоти.. сиділи в мовчанні, У хвилях зникали причали Тамані (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 55).

2. перен. Відсутність публічних висловлювань про кого-, що-небудь, друкованих творів у який-небудь період.
 Обходити (обминати) мовчанням — не згадувати про кого-, що-небудь; замовчувати щось. Журнал [«Літературно-науковий вісник»] обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця XIX — початку XX ст. (Радянське літературознавство, 5, 1958, 108).

3. Відсутність яких-небудь звуків; повна тиша.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 771.

Коментарі (0)