в означеннях
Тлумачення, значення слова «мовчки»:

МОВЧКИ, присл.

1. Не говорячи ні слова; без слів. Свекруха поралась коло печі мовчки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Деякий час ми йдемо мовчки, кожен думає про своє (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 55);  * Образно. Праворуч.. стоять мовчки темно-сині Карпати в клубках срібних, сліпучо-білих хмар... (Олесь Гончар, III, 1959, 17);
//  Не здіймаючи галасу; потихеньку. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); [Кривоніс:] Але народ у відповідь на кару ночами мовчки точить коси, сокири, ножі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 211); Коли на них [людей] міцно налягав сон, вони замовкали, дрімаючи, а в цей час недремні мовчки затісувалися в чергу, щоб скоріше просунутися до жомових ям (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145);
//  Не видаючи звуків (про тварин). Сів я край могили, В небо углядівся: Мовчки у безмір'ї Жайворонок вився (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 161).

2. перен. Не виявляючи протесту; покірно. А ми [народ] дивились і мовчали Та мовчки чухали чуби (Тарас Шевченко, II, 1953, 280); Своїми розповідями про спостереження над життям бджіл він-то найбільше й допікав Павлові. Павло, як гість, мовчки терпить, звичайно (Андрій Головко, II, 1957, 409).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 772.

Коментарі (0)