в означеннях
Тлумачення, значення слова «мовчун»:

МОВЧУ́Н, а, чол. Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити. Нічна пізня доба, чарка горілки.. розв'язують мову, додають красномовності навіть не красномовній розмові мовчуна о. Мойсея (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Денис Блаженко, високий кряжистий мовчун, з завжди насупленими чорними бровами, заявив раптом, що він знає Поліщука особисто (Олесь Гончар, III, 1959, 35);
//  Той, хто не висловлює своїх думок. Він же був таким м'якохарактерним мовчуном, що зі всім погоджувався (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 772.

Коментарі (0)