в означеннях
Тлумачення, значення слова «мовник»:

МО́ВНИК, а, чол., розм.

1. Те саме, що мовознавець. Мовник.. диктує друкарці переклад з російської (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 7).

2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Що ж до знань, то за порадами до Жежери звертались не тільки два біологи, а й мовник Валентина Іванівна (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 180); «Треба ж учительці мови прилучатися завжди до багатющого народного джерела», — пам'ятала вона вимогу свого інститутського лектора-мовника (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 770.

Коментарі (0)