в означеннях
Тлумачення, значення слова «мозаїка»:

МОЗА́ЇКА, и, жін.

1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. Київ почали забудовувати кам'яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою (Історія СРСР, I, 1956, 42); Гул перекочувався хвилями, хлюпав прибоєм у високі, прикрашені мозаїкою стіни (Олесь Донченко, V, 1957, 397);
//  Різнокольорові шматочки скла, мармуру, камінців і т. ін., що використовуються для такого зображення або візерунку. — Цей дід якийсь крем'яний: неначе штукований, складений з крем'яної мозаїки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 115).

2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки. Київський державний художній інститут почав виховувати кадри художників-монументалістів. Вони вивчають техніку мозаїки, фрески (Мистецтво, 4, 1966, 3); Твори мозаїки вічні, вони зберігаються тисячоліттями (Радянська Україна, 13.IV 1958, 3).

3. перен. Строката суміш різнорідних елементів. Мозаїкою національних костюмів розцвітає сцена (Радянська Україна, 24.IX 1960, 1).

4. Вірусна хвороба рослин, ознакою якої є поява плям на листі. В осінньо-зимовий період рослини помідорів у теплицях сильно уражуються мозаїкою, яка ослаблює рослини (Колгоспник України, 5, 1959, 31);
//  Плями на листі рослин внаслідок цієї хвороби.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 779.

Коментарі (0)