в означеннях
Тлумачення, значення слова «можновладець»:

МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, дця, чол.

1. Особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа. [Золотницький:] Слухай! Я шляхтич. Річ Посполита і мені такі права дає, як Вишневецькому, Сопізі чи ще якому можновладцеві. В своїх маєтках, добрах — ми королі (Борис Грінченко, II, 1963, 533); Зупинившись на узвишші, вони дивилися на це місто [Петербург] розкоші можновладців і злиденності трударів (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 129).

2. Особа, яка керує країною; правитель, володар (у 2 знач.). Після недавніх заколотів і повстань — государ, можновладець величезної країни, сахався людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 518); Не рахуватися з нею [Переяславською угодою], не зважати на її далекосяжну мету можновладці європейських держав уже не могли (Радянська Україна, 19.I 1964, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 779.

Коментарі (0)