МОЖНОВЛА́ДСТВО, а, сер., заст.
1. Становище можновладця.
2. Збірн. до можновладець 1. Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев'ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (Михайло Стельмах, I, 1962, 14).