МОЗО́ЛЕНИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Те саме, що мозолястий. Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 488); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний, I, 1949, 364); * Образно. Не їй.. було миритися з тим мозоляним хліборобським життям, до якого прикрутила доля її родичів (Панас Мирний, IV, 1955, 295).