МОЗОЛЯ́СТИЙ, а, е. Покритий мозолями. Народна мудрість.. твердить: «Щастя не в повітрі в'ється, а мозолястими руками кується» (Хлібороб України, 8, 1967, 6); Пропозиції [про конфіскацію заводів і земель] делегати [Народних Зборів] зустріли громом оплесків, посхоплювались із місць і довго аплодували мозолястими долонями (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 145); * Образно. Те щастя тихе, мозолясте, босе, — Ох, чом же не судилося мені? (Іван Франко, XIII, 1954, 323).