в означеннях
Тлумачення, значення слова «мрійливий»:

МРІ́ЙЛИ́ВИЙ, а, е. Який любить мріяти; схильний до мріяння. — Мене в ланці дівчата звали не Марійка, а просто Мрійка, — це тому, що я мрійлива була, все мріяла-мріяла, та ото в мріях собі й жила (Юрій Яновський, I, 1958, 316); Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 193);
//  Який виражає замріяність. — А знаєте, — озвався він мрійливим тоном, — захотілося мені зараз сирівцю (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 17); Поки наша аудиторія шуміла та всідалась, він, ставши коло вікна, розгорнув якийсь томик, читав із мрійливим виглядом (Євген Гуцало, Передчуття.., 1971, 58);
//  Сповнений мрій, пройнятий ними. Близький гуркіт і хмара їдкого диму вивели дівчину з солодкої мрійливої задуми, повернули до дійсності (Олесь Гончар, III, 1959, 173);
//  Який навіває мрії, спричиняє замріяність. Вона більше не зустрічалася з ним .. Не стерегла мрійливими літніми вечорами зоряного неба (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 816.

Коментарі (0)