в означеннях
Тлумачення, значення слова «мученицький»:

МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мученик і мучеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (Іван Франко, II, 1950, 148); Він не мав ніякого уявлення про те, як потопають люди, і тепер, з головою занурившись у воду незнайомої річки, вирішив, що настав кінець його мученицькому життю (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 100);
//  Який настає в муках. Юні герої мужньо прийняли мученицьку смерть (Історія УРСР, II, 1957, 556);
//  Який виражає муку, страждання. З таким мученицьким обличчям підводився [Довбня] зі стільця, наче сходив на голгофу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 833.

Коментарі (0)