МУ́ЦИК, а, чол., розм. Те саме, що мопс. У няньки був біленький цуцик. Її він завжди забавляв; Не дуже простий — родом муцик (Іван Котляревський, I, 1952, 181).
МУ́ЦИК, а, чол., розм. Те саме, що мопс. У няньки був біленький цуцик. Її він завжди забавляв; Не дуже простий — родом муцик (Іван Котляревський, I, 1952, 181).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 833.