в означеннях
Тлумачення, значення слова «мугикати»:

МУГИКАТИ, мугикаю, мугикаєш і мугичу, мугичеш, недок.

1. перех. і без додатка. Стиха, невиразно наспівувати. А Петрусь, її єдиная дитина, Гуляв собі пренеповинний В саду та арію якусь Мугикав стиха (Тарас Шевченко, II, 1963, 246); Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16).

2. неперех. Вимовляти «гм», «мг» і т. ін. Любим голосом малює [мати] йому картину.. серед малих діток, що одно говорить, друге белькоче, а третє в колисці мугиче (Панас Мирний, I, 1949, 181); Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Юрій Яновський, I, 1954, 186).
 Мугикати під ніс що: а) тихо наспівувати щось. От і пішла [Домаха].. То сюди, то туди озирнеться, то пісеньки під ніс собі мугиче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 17); Один [юнак] лиш не спить у пітьмі коридора, Тихенько мугиче під ніс «Єрмака» (Леонід Первомайський, II, 1958, 350); б) тихо, невиразно щось говорити. Він читав більше про себе, коли-не-коли стиха мугикаючи щось під ніс (Панас Мирний, IV, 1955, 373).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 818.

Коментарі (0)