МУ́ЛЯРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до муляр. [Антоніо:]
3 конечності бере артист роботу, яку прийдеться.
Навіть Аполлон узявся раз до мулярської праці
(Леся Українка, III, 1952, 114);
// Признач. для праці муляра.
Попервах було особливо важко. Мулярські лопатки не
тримались у руках, які звикли до пензля (Робітнича газета,
9.I 1966, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 825.