в означеннях
Тлумачення, значення слова «мур-мур»:

МУР-МУР, виг.

1. Звуки, що їх видає кіт та інші котячі.

2. розм. Уживається як присудок за знач. муркотати 1. Спи, мій малий! .. В твоє вікно далекі зорі з далеких дивляться небес, і кіт старий казки муркоче, усе мур-мур, мур-мур, мур-мур (Володимир Сосюра, II, 1958, 359).
Ні (ані) мур-мур — уживається на позначення повного мовчання, незнання, невміння. — Ванько, племінничок, — міцно обіймав його дядько Онисько. — Приїхав на Донбас .. і ні мур-мур. Висидів, вивчивсь, а тоді вже здумав про дядька (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 830.

Коментарі (0)