Словник української мови

МУРАШНЯ́, і, жін. Збірн. до мурашка.  * У порівняннях. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 146).
♦ По плечах полізла мурашня — те саме, що Мурашки бігають (пішли, полізли і т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) (див. мурашка). Серце [Остапа] затріпалось в грудях і стало. По плечах полізла вгору мурашня (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341).