в означеннях
Тлумачення, значення слова «мурашник»:

МУРА́ШНИК, мурашника, чол.

1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (Олесь Гончар, II, 1959, 259); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок — чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24);  * У порівняннях. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 43).

2. перен. Про велику кількість людей. Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 207); Коло ґанку і на подвір'ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (Іван Микитенко, II, 1957, 405);
//  Про місце, де перебуває велика кількість людей. Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 209).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 828.

Коментарі (0)