в означеннях
Тлумачення, значення слова «муркати»:

МУРКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех. Видавати звуки «мур-мур» (про котів і т. ін.). Дитині хотілось би побавитися з котом, що он під постіллю муркає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); А кішка була мудра. Як царівна лягла, вона скочила на постіль і муркає (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 34).

2. перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1. Посеред хати на оклунку ковдр сидів старенький єврей і щось лічив на пальцях, іноді муркаючи до свого сусіди, років сімнадцяти юнака (Олесь Досвітній, Вибр. 1959, 58); І так, і так мені пояснює, повторює [учитель]. А мені мовби язик приріс до зубів. Тільки дивлюся, витріщившись, на дошку та муркаю щось таке, чого і сам не тямлю (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 178).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 829.

Коментарі (0)