МУРКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням муркотати. — Воробець і Костогриз, летячи якраз попри те місце, побачили Кота. Вони зупинилися і чули його побожні муркотання (Іван Франко, IV, 1950, 104).
МУРКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням муркотати. — Воробець і Костогриз, летячи якраз попри те місце, побачили Кота. Вони зупинилися і чули його побожні муркотання (Іван Франко, IV, 1950, 104).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.