МУРКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням муркотіти. Чути котяче муркотіння. [Джимі (голубить кицьку):] Ну, ну... співай, співай (Іван Кочерга, II, 1956, 166); Я вбігла на сходи під муркотіння нашого добродушного двірника (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 30).