МУРЛО́, а, сер., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
МУРЛО́, а, сер., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.