МУШКА 1, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до муха. В хаті
тишина, мушка не забринить (Ольга Кобилянська, III, 1956, 539);
Вранці перші прокидалися пташки.. Потім
прокинулись мушки-цокотушки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 7); * У порівняннях. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227).
▲ Шпанська мушка див. шпанський.
2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без
перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою
на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама
Адамовича стала для нього синекурою (Олесь Донченко, VI, 1957,
520);
// Намальована або наклеєна чорна або червона
цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку
індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою
(Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива [дама]..
На щоці дві мушки-цятки, На панчохах чорні п'ятки.
Ну, не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251).
3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127).