МУЗЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до музей 1. Діти охоче
забрали ваганці [ваганки], і Тоня прикидала в умі,
де вони їх поставлять в шкільній музейній кімнаті
(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 324); Протягом багатьох років
Франко уважно стежив за розвитком живопису,
мистецтвознавчої науки, сучасної йому музейної справи (Мистецтво,
4, 1956, 2); Музейний експонат;
// Власт. музеєві.
В кімнату, де 33 роки тому був великий Ленін, ішли
і йшли делегації військових частин.. Ця скромна тінява
кімната, вже сповнена музейним урочистим холодком,
здавалась їм піднесеною над світом вище палаців, вище
хмарочосів (Олесь Гончар, III, 1959, 459).
2. Який годиться для музею; рідкісний, цінний.
Швидко пробігає самурай з своїм музейним мечем
(Олександр Довженко, I, 1958, 122); [Кривцова:] Він [флакон]
у нас тридцять років. Музейна річ (Іван Кочерга, II, 1956,
433).
♦ Музейна рідкість — про щось старовинне,
рідкісне.