в означеннях
Тлумачення, значення слова «мужній»:

МУЖНІЙ, я, є.

1. Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. Хто ж товариства енейців і хто Іліона не знає мужніх бійців? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 237); В душі він глибоко пишається своїми предками, мужніми людьми, що крізь чуму, крізь безводдя, крізь степові швидкойдучі пожежі прокладали дорогу на кримські озера, .. несли сюди життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56);
//  Який виражає мужність (у 1 знач.). Та недовго сумує отаман. Його засмалене мужнє обличчя спахнуло вже звагою, і металевим гострим голосом вигукує він над сполоханим табором наказ (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 184); Тільки ж ти вмирала мужньо з мужніми словами: — Ми поборем! в нас-бо правда, Всі народи з нами! (Павло Тичина, II, 1957, 98).

2. рідко. Те саме, що змужнілий 2; зрілий (у 2 знач.). В його душі почався новий момент життя, тільки зародок нового життя, коли з молодого пустотливого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 86); Од постійної важкої роботи, від натуги м'язи на лиці виступали тепер іще виразніш, а брови завжди тісно докупи зведені. І це робило лице його не по літах мужнім і суворим (Андрій Головко, II, 1957, 401).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 821.

Коментарі (0)