в означеннях
Тлумачення, значення слова «мужність»:

МУ́ЖНІСТЬ, ності, жін.

1. Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. Тиждень пролежала Олеся в постелі; тиждень Балабуха не одходив од постелі.., благав її витерпіти й з мужністю перенести горе (Нечуй-Левицький, III, 1956, 163); Благословенна ти в віках.. Печаль і радість наша, пісне. Що мужність будиш у серцях. Коли над краєм хмара висне (Максим Рильський, II, 1960, 191); Козаки-запоріжці своєю мужністю дивували світ (Петро Панч, В дорозі, 1959, 245);
//  Відвага, сміливість. Актом високої громадянської мужності було створення Лисенком у 1868 році композиції на текст забороненого царською цензурою вірша Шевченка «Заповіт» (Мистецтво, 4, 1962, 25).

2. рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість. Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (Іван Микитенко, I, 1957, 436); Давно вже вийшли вони з лагідних юнацьких літ у сувору черству мужність (Олександр Довженко, I, 1958, 437).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 821.

Коментарі (0)