в означеннях
Тлумачення, значення слова «мужва»:

МУЖВА́, и, жін., збірн.

1. дорев., зневажл. Мужики, селяни. — Мужва підійме носа, а в наших кишенях буде — свись! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); [Єлисей:] Ну так же досадно, що за обідом, опріч попів, одна тільки мужва сиділа. Певно, гордують нами панки? (Марко Кропивницький, III, 1959, 284); Семен Жлукто хапається за голову. Що робити, що робити, пане добродію? Мужва бастує, не виходить у поле, зреклася землі (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 114).

2. перен., заст., зневажл., лайл. Про невихованих, неосвічених людей. Упершись поглядом у стіну перед собою, він презирливо процідив крізь зуби: — Мужва!.. Мало їх тесали... (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 89); — Графа Володимира Романовича Скаржинського не знаєте? Ех, ви ж... мужва! (Олесь Донченко, III, 1959, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 820.

Коментарі (0)