МУЖИЧИ́ЩЕ, а, чол., дорев., зневажл. Збільш. до мужик 1—3. — І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 158).
МУЖИЧИ́ЩЕ, а, чол., дорев., зневажл. Збільш. до мужик 1—3. — І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 158).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 821.