в означеннях
Тлумачення, значення слова «мужицький»:

МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужик 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Тарас Шевченко, II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (Микола Бажан, Роки, 1957, 244);
//  Власт. мужикові, мужикам. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Та хіба після цього можна розмовляти з чоловіком, який далі свого носа нічого не бачить і не догадується, що таке мужицька хитрість? (Михайло Стельмах, II, 1962, 235);
//  Такий, як у мужика. По лісі, нетоптаною стежкою, йшов чоловік у грубім, мужицькім сіряці (Іван Франко, II, 1950, 94).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 821.

Коментарі (0)