в означеннях
Тлумачення, значення слова «мужицтво»:

МУЖИ́ЦТВО, а, сер., збірн., дорев., розм., зневажл. Мужики. Кріпацька старшина пішла на всі боки судити безглузде мужицтво, що як зарубало собі на носі волю, то будь вона і голодна, і холодна, і вся в латах чи дрантях, аби таки воля (Панас Мирний, IV, 1955, 163); — Корнію, чи в тебе під панськими недоносками і тіло напанилось, на мужицтво не оглядається? (Михайло Стельмах, I, 1962, 149);
//  Стан мужиків. — Нещасна моя доленька, що я родилась у мужицтві! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 339); Дурненьким паннам здавалось, що сам бог споконвіку призначив полякам панство, .. а українцям — мужицтво, нужду, сіру свиту, мазані дьогтем чоботи та неписьменність (Нечуй-Левицький, I, 1956, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 821.

Коментарі (0)