МИЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має мичку (у 4 знач.). Корінь герані рожевої дерев'янистий, дуже розгалужений, мичкуватий (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 319).
МИЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має мичку (у 4 знач.). Корінь герані рожевої дерев'янистий, дуже розгалужений, мичкуватий (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 319).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 722.