в означеннях
Тлумачення, значення слова «миленький»:

МИЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до милий. А коли б же хто звернув із шляху й уступив у хатку, зобачив би той, що яка хатка миленька (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 126); — Вже я увечері спитаюсь, як мій миленький копитанчик [капітанчик] дума, коли має по мене старостів присилати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 438);
//  у знач. ім. миленький, кого, чол.; миленька, кої, жін. Кохана людина. — Піду шукать миленького, Втоплю своє горе, Втоплю свою недоленьку, Русалкою стану (Тарас Шевченко, I, 1963, 10); Нащо ж людям теє знати, Де миленької ворота, Нащо ж їм теє казати, Де кохає сирота (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 52).
Як миленький; Як миленька — неодмінно, само собою. На справу Підіпригори Герус мав свій погляд: коли насправді він чесно покаявся — випустять, як миленького (Михайло Стельмах, II, 1962, 227); Коли б це йому так вона торік сказала, почастував би черезплечником, як миленьку, а тепер біс знає, що робити з нею (Михайло Стельмах, I, 1962, 152).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 702.

Коментарі (0)