в означеннях
Тлумачення, значення слова «милиця»:

МИ́ЛИЦЯ, і, жін. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Безногі каліки на двох куксах та з милицями попід обома пахвами з великою напругою лізли вгору по східцях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 295); На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162);  * У порівняннях. Позаду всіх стрибав усатий боєць, спираючись на гвинтівку, як на милицю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 703.

Коментарі (0)