в означеннях
Тлумачення, значення слова «мимохіть»:

МИМОХІ́ТЬ, присл. Те саме, що мимоволі. Радо простила [Краньцовська] йому те немиле слово, що вирвалося йому перше мимохіть (Лесь Мартович, Тв., 1954, 264); У неділю хазяїн з хазяйкою поїхали в Царське Село. Тарас почув мимохіть, що там уперше їздитимуть на залізниці (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 70); Обіцянка самостійно влаштувати свою долю прохопилась у нього мимохіть (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 38); Дожидаю, що далі.. — Сідайте. Ближче. Отак. Я мимохіть корюся (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 30); Кузька мимохіть узяв у піонервожатого яблуко і розгублено подивився на хлопців — чи справді з'їсти, чи це тільки жарти? (Олесь Донченко, VI, 1957, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 709.

Коментарі (0)