в означеннях
Тлумачення, значення слова «миркнути»:

МИРКНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до миркати 1. Як уже він її розважав, як умовляв! А вона знай плете свого вінка і словечка йому не миркне (Марко Вовчок, I, 1955, 93); [Недоросток:] Я її привчу-таки говорити до чоловіка. А то що воно за жінка? Миркне слово-двоє та й мовчить (Степан Васильченко, III, 1960, 98); — Зробиш, що сказано, і доповіси. — Слухаюсь, — миркнув телефоніст (Олесь Гончар, III, 1959, 304).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 713.

Коментарі (0)