в означеннях
Тлумачення, значення слова «миротворець»:

МИРОТВО́РЕЦЬ, рця, чол., уроч. Той, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. Це був справжній миротворець [М. Лисенко]: люди всяких партій, напрямків, національностей, різного віку, полу [статі], розвитку і вдачі — усі горнулись до його ніжної, ясної, без краю привітної душі, і всім він уділяв тієї живущої, цілющої води, якої у його було невичерпне джерело (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 213); — Коли я думаю про чоловіка, що зміг би принести замирення й згоду в наші лави, я не знаходжу нікого, окрім вас — Поганий з мене миротворець (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 175); Палії нової війни хитро прикидаються лагідненькими, тихими та смирними. Вони страшенно люблять узивати себе миротворцями (Павло Тичина, III, 1957, 331); — Генерал таємної поліції в образі ангела-миротворця! — вибухнув грубим солдатським реготом Веллер (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 715.

Коментарі (0)