в означеннях
Тлумачення, значення слова «мислячий»:

МИ́СЛЯЧИЙ, а, е,

1. Дієпр. акт. теп. ч. до мислити 1.

2. у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить. Драму [«Фауст»] можна назвати найліпшим представником думок, поглядів і змагань мислячого покоління епохи революційної в Німеччині (Іван Франко, XVI, 1955, 46); Нам треба творити мистецтво, що несло б у собі високу, передову мисль, показати людей душевно багатих, мислячих (Олександр Довженко, III, 1960, 8); В. І. Ленін говорив про Добролюбова, що це письменник, який дорогий всій освіченій і мислячій Росії (Історія УРСР, I, 1953, 468).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 718.

Коментарі (0)