Словник української мови

МИСЛИ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мисливець і мисливство. Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Тваринний світ [тайги] досить багатий. Тут водяться цінні хутрові звірі, які є предметом мисливського промислу, — білка, заєць, лисиця, куниця, соболь, горностай (Фізична географія., 6, 1957, 40); Недалеко від міста Коростеня на Житомирщині розкинувся Державний республіканський мисливський заказник (Наука і життя, 8, 1959, 34);
//  Який застосовується в мисливстві, належний мисливцям. Коли чує [поет], — гомін, крики, Десь мисливські сурми грають, Чутно разом, як собачі Й людські голоси лунають (Леся Українка, I, 1951, 365); У витягнутій вперед руці він тримав поводок мисливського собаки, в правій — ремінець. З підперезаного величезного живота звисав важкий ягдташ, повний дичини (Олександр Довженко, I, 1958, 422); У гущавині зелені траплялися альтанки, мисливські хатки (Юрій Смолич, I, 1958, 77);
//  Власт. мисливцеві, мисливцям; такий, як у мисливця. Коли поглянув [Едмунд] і сам побачив таку незвичайну рибу, пробудилася в ньому мисливська жилка (Іван Франко, III, 1950, 11); До будки сторожа біля пристані підходить зв'язковий. У нього легка мисливська хода, на ногах шкарбани (Юрій Яновський, I, 1954, 223); Скільки пам'ятає себе, він марив полюванням, .. його мисливський запал дивував навіть дорослих (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).
 Мисливський магазин; Мисливська крамниця — магазин, в якому продаються речі, потрібні для мисливства; Мисливська історія (брехня і т. ін.) — про оповідання, історії тощо з перебільшеннями, вигадками, властивими більшості мисливців. — Звичайно, це все треба перевірити, тут, мабуть, багато мисливської брехні, але такі записи дуже нам корисні (Олесь Донченко, II, 1956, 28).