в означеннях
Тлумачення, значення слова «мистецтво»:

МИСТЕ́ЦТВО, а, сер.

1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236);
//  Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109).
 Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21).

2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 719.

Коментарі (0)