в означеннях
Тлумачення, значення слова «митра»:

МИ́ТРА, и, жін. Головний убір вищого духівництва християнської церкви, який надівають під час богослужіння. У два ряди виглядали лиця і в клобуках, і в митрах, і простоволосі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 363); В митрі діамантовій, з хрестом смарагдовим, в шаті, золотом вишиваній, схилив [патріарх] голову свою (Остап Вишня, I, 1956, 91);  * У порівняннях. Здіймає він з голови того кашкета обережно, як архірей митру (Степан Васильченко, II, 1959, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 721.

Коментарі (0)