в означеннях
Тлумачення, значення слова «набат»:

НАБА́Т, у, чол., ритор. Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (пожежі, нападу ворогів і т. ін.), що подається ударами дзвона.  * У порівняннях. Як набат, звучав їх [краснодонців] юний голос (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 98); Ніби скрикнули вмить дружним набатом паровози на станції (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 505).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 11.

Коментарі (0)