в означеннях
Тлумачення, значення слова «набавляти»:

НАБАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАБАВИТИ, влю, виш; мн. набавлять; док., перех. і без додатка. Збільшувати що-небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.). Полупенко наобіцяв багато речей, і від того, що полковник не спиняв його й не торгувався, — вирішив, що дає мало, і все набавляв та набавляв (Юрій Яновський, Мир, 1956, 123); З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в ґрунт, зірвали надбавку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 517);
//  Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь. Він знав, що отець Ісидор був дуже скупий і що тії слова [нагодувати голодних] набавили йому не малого страху (Іван Франко, VIII, 1952, 211); Ярина не оглянулась на майдан, завернула за ріг і набавила ходи (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 11.

Коментарі (0)