НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до наблизити. Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 282).
2. у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до
якоїсь (звичайно високопоставленої) особи,
користується її довір'ям. Тільки імператора Никифора.. і ще
небагатьох наближених до нього осіб ця звістка [про
війну русів з болгарами] не здивувала (Семен Скляренко, Святослав,
1959, 351);
// у знач. ім. наближені, них, мн. (одн.
наближений, ного, чол.). Ті, що близько стоять до
високопоставлених осіб, користуються їх довір'ям. Друзі
полкові і література відкрили йому очі на життя
монархів, зокрема, на життя дому Романових та
наближених (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 33); Король Фіо
бере подану йому.. пальмову гілку і передає своєму
головному наближеному (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957,
444).
3. у знач. прикм., мат. Не зовсім точний, приблизний. Щоб добути наближений квадратний корінь з точністю до 1, треба добути найбільший цілий корінь з цілої частини даного числа (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 120); Найпростішими штриховими вимірювальними інструментами є вимірювальні лінійки, рулетки, складані метри, які застосовуються при грубих, наближених вимірюваннях (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 315).