в означеннях
Тлумачення, значення слова «набряк»:

НА́БРЯК, у, чол.

1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (Загальний догляд за хворими, 1957, 56).

2. Темно-червона або синювата припухлість на тілі від незначного підшкірного крововиливу, удару та інших причин. В результаті тривалості застою венозної крові розвиваються набряки (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 20.

Коментарі (0)