в означеннях
Тлумачення, значення слова «набубнявіти»:

НАБУБНЯВІТИ, іє, док.

1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); Катерина стоїть на причілку проти сонця, взяла в руку галузку яблуні, що набубнявіла, почувши весну (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 8).

2. Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. Для яровизації насіння намочують у воді.. Коли насіння набубнявіє і почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 78).

3. Набрякнути, опухнути. Він не помітив, як у неї по-дитячому набубнявіли губи, боляче ворухнувся куточок рота (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 48); Клинцювате, старанно виголене обличчя неначе набубнявіло і було ніздрювате, як почорнілий весінній сніг (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 688).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 20.

Коментарі (0)