НАБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАБРАТИСЯ, беруся, берешся, док.
1. тільки 3 ос. Збиратися,
скупчуватися в якій-небудь кількості. Все бігла й бігла
[княгиня] до невеличкої западини під скелястою стіною,
в яку набиралася з джерельця вода (Володимир Гжицький,
Опришки, 1962, 74);
// безос. У неділю перед богами горіла
маленька синенька лампадка, в яку завжди набиралось
повно мух (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 462); У сад уже
набралося чимало людей, а дедалі, то народ усе
прибував та прибував (Панас Мирний, III, 1954, 262).
2. тільки 3 ос. Досягати якої-небудь кількості. Дрібних оповідань набереться аркушів на 10 (Панас Мирний, V, 1955, 399); — Кажуть, двадцять тисяч [верстов] в обидва кінці? — Так, багато. Може, й двадцять набереться (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 45).
3. Знаходити в собі які-небудь внутрішні сили, якості. Далі набирається [Наталя] сміливості, боязко простягає худеньку ручину і легесенько жартує, торкаючи хлопця по .. голові (Степан Васильченко, II, 1959, 55); — Хочу я, Голдо, в цирк поступити, акробатом стати, а от рішучості ніяк не наберусь... (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 8).
4. тільки недок. Найматися, вербуватися. Латинь к війні як знаряжалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (Іван Котляревський, I, 1952, 187); Набиралися нові полки. Озброювалися (Яків Качура, II, 1958, 426).
5. чого, розм. Діставати, одержувати що-небудь (перев. небажане, неприємне). Досить вам [брати] уже стояти коло печі, ще катару наберетесь! (Іван Франко, VI, 1951, 174); Боялись [чужоземці] набратися бліх у гомінливій юрбі гречкосіїв, рудокопів, козацької голоти (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 170); Затовк би на смерть дужий Тихін Марка, так Сень одборонив, хоч і набрався стусанів (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 188).
6. розм. Переймати, запозичуючи щось, навчатися чомусь у кого-небудь. — Так се ти приїхав у Київ премудрості набиратись? — питає Жук Петра (Панас Мирний, I, 1954, 350); До колгоспу приїздили і ближні, і дальні сусіди набиратись досвіду (Колгоспник України, 4, 1956, 45); Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства (Нечуй-Левицький, II, 1956, 267); — Да!.. Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 86).
7. тільки 3 ос., рідко. Приставати, прилипати і т. ін. до чого-небудь. Липка глина набиралась на чоботи і стало важко йти (Олесь Гончар, III, 1959, 12).
8. розм. Напиватися доп'яна. — Та й кум набрався — ледве ноги волоче! (Панас Мирний, IV, 1955, 228); Василь Іванович Мороз набрався до краю, вийшов надвір (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 60).
9. тільки 3 ос. Поступово збільшуватися, посилюватися. — Розгін узято, набиралася інерція (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 36); Забубонів [Іван] щось незрозуміле, звернув на погоду. — А на ніч, видно, мороз таки набереться... (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 297).
10. тільки 3 ос. З'являтися, виникати. Як життя почало ширитись, то з ним і мова людська ширилася, набиралися нові слова задля виразу нових вражень, нових потреб (Панас Мирний, V, 1955, 306); Звідкілясь наберуться кучеряві сріблясто-рожеві хмарки, пливуть і пливуть вільно кудись в дальню далечінь... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 26); Згодом, коли і пані Софія кілька разів по-жіночому пригубила питво з келиха, в кімнаті неначе попросторішало для підстарости, де й набралися слова (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 169).
11. чого і чим. Насичуватися чим-небудь, убирати в себе що-небудь. В Софії тепле пальто висіло у мене даремне і тільки пороху набиралось (Леся Українка, V, 1956, 201); Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала (Панас Мирний, III, 1954, 7); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151).
12. тільки недок. Пас. до набирати 1, 2, 5—8.
♦ Набиратися (набратися) горя — неодноразово
терпіти, переживати щось тяжке, неприємне. Всім
відомо, куди він звик ходить І де він лиха набирався (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 7); Під час тимчасової окупації міста обоє
[учитель з дружиною] зазнали лиха, набралися горя
по вуха (Юрій Яновський, I, 1954, 110); Набиратися (набратися)
духу див. дух; Набиратися (набратися) здоров'я —
позбуватися хвороб, ставати здоровим. Мелашка ніби
набиралася здоров'я на волі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 332);
Набиратися (набратися) краси — ставати красивішим.
Поки Явтух ріс та краси набирався, Фрузина ледачіла,
старілася (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 46); Набиратися
(набратися) крові — ставати повнокровнішим. Стрівала
я тут [в Ялті] багато людей, що прожили рік-два і
поправились навіть при туберкульозі в легких, то може ж
і я, коли не поправлюсь, так хоч крові трохи наберусь
(Леся Українка, V, 1956, 197); Набиратися (набратися) розуму
(уму-розуму) — поповнювати знання, ставати
розумнішим. Гриць не читав, а жер ті книжки; хапав на лету
все, що розносилося широкою течією друкованого слова,
набирався розуму (Панас Мирний, III, 1954, 186); — Нам треба
хати-читальні, щоб попівський дурман розвіювати,
уму-розуму набиратися (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 201);
З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній
згубиш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 248); Набиратися
(набратися) сили (сил) — ставати сильним. Підростав Сандер,
сили набирався (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 10); Насправді
лікарів кінь не набрався нових сил, а повільно
розтрушував біля.. озерця й останні (Юрій Збанацький, Малин. дзвін,
1958, 192); * Образно. Почала Ростово-Суздальська
земля набиратися сил, хоч і підрізало їй крила
татаро-монгольське нашестя (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958,
560); Набиратися (набратися) сорому (ганьби) —
роблячи що-небудь осудливе, осоромлюватися.
[Одарка:] Стійте! Не ходіте... Не набирайтеся більшого
сорому (Панас Мирний, V, 1955, 252); Тьху, недотепний
дідуган! Не знать, чого перелякався, Сховався здуру у бур'ян
І тільки сорому набрався! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 188);
Такої ганьби набрався Савка, що ані на місто
показатися (Осип Маковей, Вибр., 1954, 112); Набиратися
(набратися) тіла — гладшати, товстіти. На добрім хазяйстві
Палагна набралась тіла, стала повна й червона
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334); Набратися пересвідчення див.
пересвідчення.