в означеннях
Тлумачення, значення слова «набиватися»:

НАБИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док.

1. Проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити куди-небудь. Під нігті часто набивалася земля, шкіра [рук] загоріла й порепалась (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 83); Пил набився їй у ніс, у вуха і навіть у рот (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); П'яту ось пробив [Гнат], бруду набилося (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 205).

2. Збиратися, скупчуватися у великій кількості. Під час перерви зразу в піонерську кімнату набивається повно піонерів (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 5); Сяк-так витерши ноги об рейку,.. один по одному набиваються сюди чоловіки (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 11); Вмить набилося стільки народу, що стало тісно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 375).

3. розм. Докучливо приставати з чим-небудь; пропонувати щось і т. ін.; нав'язуватися, напрошуватися. Не люблю я набиватись навіть з роботою, бо вже по праву чи ні, а я більше звикла, щоб мене запрошувано, а не я напрошувалась (Леся Українка, V, 1956, 379); Явдоха розповіла, що.. Олімпіада сама набилася, щоб за косовицю сіна заплатити мірою ярого жита і позичити який міх на насіння (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 243).

4. тільки недок. Пас. до набивати. Цілу ніч у пригороді.. насипались землею лантухи, плелися тури з верболозу і набивалися глиною (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 13.

Коментарі (0)