в означеннях
Тлумачення, значення слова «начальник»:

НАЧА́ЛЬНИК, а, чол. Особа, що очолює що-небудь, керує кимось, завідує чим-небудь. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький (Іван Франко, II, 1950, 18); Начальник станції.. дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 338); Начальник варти в доброму гуморі зараз (Андрій Головко, Літа.., 1956, 16); Начальник штабу водив олівцем по карті (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 425); Хоробрий начальник донців, що на нараді перший висловився за штурм [фортеці], першим же кинувся і в бій (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 234.

Коментарі (0)